СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГОДИ́ТИСЯ
1
, джу́ся, ди́шся, недок.
Бути на що-небудь, для чого-небудь придатним; задовольняти певні вимоги
.
Погане, дурне, ледащо не годиться ні на що!
(прислів'я)
;
– Куди воно жінка сама без мужика годиться
(А. Головко)
;
// 
безос., з інфін.
Уживається в знач.
доречно
,
доцільно
,
варто
.
– Весілля одкладати на довгий час зовсім не годиться
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Журейко
:]
Раніш ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті
(І. Кочерга)
;
// 
безос.
Такий звичай, так прийнято
.
Батько сів біля зятя, а мати, звісно, поралась, сама і страву на стіл подавала, бо вже Марусі не годилося з посаду уставати
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
[
Митрохван
:]
Правда, що кажуть, нібибто
[нібито]
воно так і годиться за куму брати ту, котру першу зустрінеш
(М. Кропивницький)
;
Катруся стояла, соромливо опустивши голову, коло печі й колупала пальцем комин. Так теж годилося робити, коли сватають
(О. Іваненко)
.
(1)
 
Ніку́ди не годи́ться (не го́дний)
:
а)
 
не здатний ні на що
.
– Стара вже баба в тебе, дитино, стара. Нікуди не годиться, дочко. Спина болить
(А. Головко)
;
б)
 
не такий як треба, поганий, нікудишній
.
Вона
[драма]
нікуди не годна
(Панас Мирний)
.
(2)
 
Як годи́ться,
у знач. присл.
як повинно бути, як належить, як слід
.
От кум прийшов, посіли, як годиться
(Л. Глібов)
;
Данило Мармура .. намірявся було жартувати, як годиться в сватах
(С. Чорнобривець)
.
(3)
 
Для годи́ться
заради пристойності, для порядку, як водиться
.
Не мав
[Іван]
до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром. Не з злості, а для годиться, коли люди звели
(М. Коцюбинський)
;
Було б шануватися, моя замороко, хоч для годиться, про людське око
(Л. Костенко)
;
(4)
 
Годи́тися у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.)
кому
бути набагато старшим від кого-небудь
.
Заважала
[Наталці]
дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки
(С. Добровольський)
;
Василько побачив його, біжить із криком “тату”, а він, виходить, в діди йому годиться
(М. Стельмах)
;
(5)
 
Годи́тися у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.)
кому
бути набагато молодшим від кого-небудь
.
Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти”
(М. Томчаній)
;
(6)
 
[І] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися
кому
своїми якостями, властивостями бути значно гіршим від кого-небудь
.
Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй... на латку не годитесь!
(Панас Мирний)
;
– Твій Безрукий і ти разом з ним Павлюкові в підметки не годитеся... – знизала плечима Таня
(О. Копиленко)
;
– Хіба тутешні цигани вихоплять десь таке щастя на чотирьох ногах
[коня]?..
– Може, й так, може, наші цигани вашим і в підметки не годяться
(М. Стельмах)
;
До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому в підметки
(М. Зарудний)
.