СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВЛА́СНЕ
, рідко ВЛА́СНО, част.
1
.
Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз
.
Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло .. широкий край небозводу
(І. Франко)
;
Зазначу тільки свою радість, що власне Ви
[Б. Грінченко]
взяли цю справу в свої руки
(М. Коцюбинський)
;
// 
У власному розумінні цього слова; тільки
.
Відгомін шевченківської творчості у російській культурі вийшов за межі власне літературні, виявляючись і в сфері музики, театру, образотворчого мистецтва
(з наук. літ.)
;
В основі внутрішньополітичної кризи в Лівані лежить цілий комплекс причин як власно ліванського, так регіонального і позарегіонального походження
(з наук. літ.)
;
На чини поліції в дореформений період покладалося безліч обов'язків: крім власне поліцейських, вони виконували у градоначальствах слідчі, судові, господарські функції
(з наук. літ.)
.
2
.
у знач. вставн. сл.
Уживається окремо або зі словом
кажучи
для уточнення чого-небудь; по суті
.
Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками
(Леся Українка)
;
Та ви, чоловіче добрий, чого ж, власно, прибігли до мене? Поділитись приємною новиною..?
(В. Винниченко)
;
Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе
(Ю. Яновський)
;
Ці прізвища – Убийвовк, Підіпригора, Деришапка – давало козакам січове товариство (власно кажучи, це були прізвиська, які пізніше ставали прізвищами)
(з навч. літ.)
.