СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУХ
, ч.
1
.
тільки одн., род.
у.
Психічні здібності, свідомість, мислення
.
– О, в цьому здоровому тілі й дух здоровий, – нотував він собі
(Д. Бузько)
;
Досягнення людського духу
;
// 
У матеріалістичній філософії і психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, найвищий продукт її
.
Людина – це найвища на сьогодні форма розвитку “шматка глини”, а її дух – найвища форма розвитку властивостей отого “шматка глини”
(із журн.)
;
// 
В ідеалістичній філософії – безсмертне нематеріальне начало, яке лежить в основі всіх речей і явищ і є первинним щодо матерії
.
Її страшенно дивує: як міг Гегель говорити й доказувати, що все, що існує в абстракції і в матерії, є прояв і розвиток вічного абсолютного духу
(М. Хвильовий)
.
2
.
род.
у,
тільки одн.
Внутрішній стан, моральна сила людини, колективу
.
Будь сильний духом, а не новим кожухом
(прислів'я)
;
Випрямлений, зміцнілий духом, увійшов Начко до редакційного бюро
(І. Франко)
;
В армії ширився снайперський рух, Це гріло солдатів, підносило дух...
(І. Нехода)
.
3
.
род.
у,
тільки одн.
Загальний внутрішній зміст і напрям, основний характер чого-небудь
.
Передаючи дух епохи, письменниця
[З. Тулуб]
удається до церковнослов'янізмів
(В. Русанівський)
;
// 
Суть, істинний смисл; зміст чого-небудь
.
Зоставалося єдино можливим перекладати не букву, а дух першотвору
(Леся Українка)
;
Перекладачі зуміли передати дух Франкових творів і за змогою відтворити мовно-стильові особливості творчості Франка
(із журн.)
;
// 
Який-небудь елемент, що визначає поведінку, характер, напрям думок і т. ін
.
Дух охайності, чепуріння опанував їі цілком – і вона товклась по цілих днях
(М. Коцюбинський)
;
Більше дід не сказав ні слова, але Костя відтоді почав мучити дух цікавості й якогось неспокою
(О. Донченко)
.
4
.
род.
а.
Надприродна безплотна істота, яка бере участь у житті природи і людини
.
І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він
[Ісус Христос],
і вони Його слухають
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Сухі гіллячки розсунулись тихо, і з лісу вийшов якийсь чоловік .. Се був веселий Чугайстир, добрий лісовий дух
(М. Коцюбинський)
;
Ненці вірили, що їх шамани через священні танці й співи можуть викликати духів, лікувати хворих і передбачати майбутнє
(з навч. літ.)
.
5
.
род.
у,
тільки одн.
За Біблією – безсмертна, нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя і відрізняє від тварини
.
Як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Не нарадується було дух у Олексія, як узяв свою Галочку з монастиря
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Поки була жива Миколина мати, Нимидора ніби почувала його дух у хаті
(І. Нечуй-Левицький)
.
6
.
род.
у,
тільки одн., розм.
Процес вдихання й видихання повітря (перев. у сталих словосполученнях); дихання
.
А Стецько й справді мов умирав; дух йому перехопило, горло стиснуло
(Б. Грінченко)
;
Вустимко стежить, затаївши дух, за дідовою рукою
(І. Багмут)
;
Від швидкої їзди дух забило Рубінові
(І. Сенченко)
.
7
.
род.
у,
тільки одн., розм.
Те саме, що пові́тря.
Хвилина – і стану я жертвою моря, Без духу поляжу на дні...
(П. Грабовський)
;
Дарку сперли якісь болі під грудьми і вона мусить схопити духу
(Ірина Вільде)
;
// 
Тепле, нагріте повітря
.
У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках
(М. Коцюбинський)
;
Світило сонце, теплий дух ішов від асфальту
(П. Панч)
.
8
.
род.
у,
тільки одн., розм.
Те саме, що за́пах; аромат
.
В хаті зробилося темно, пахло свіжим духом житньої соломи
(Григорій Тютюнник)
;
З дверей так гарно пахло гарячим духом щойно випеченого хліба
(О. Гончар)
;
З кузні – міцний запах гарячого заліза, вічного духу всіх кузень
(В. Чемерис)
;
* Образно.
На мене повіяло духом весни
(І. Нечуй-Левицький)
.
[Аж (про́сто)] дух (по́дих) захо́плює (перехо́плює) / захопи́ло (перехопи́ло)
(1)
 
Дух протирі́ччя
психологічний стан або риса характеру людини, що виявляються у заперечуванні та надміру критичному сприйнятті нею будь-чого
.
Вова Порада вештався з кутка в куток, зачіпав усіх. Дух протиріччя засів у ньому після зборів
(О. Копиленко)
;
Забива́ти / заби́ти дух
Зати́снуло (затну́ло, затя́ло і т. ін.) дух (ди́хання, рідко зітха́ння)
(2)
 
Злий (нечи́стий, лихи́й і т. ін.) дух <Дух тьми>
надприродна безплотна істота, що втілює в собі зло; біс
.
І закликав Він
[Ісус Христос]
дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
[
Жирондист
:]
Якби я вірив у лихого духа, я думав би, що то сам сатана подав мені оту фатальну раду
(Леся Українка)
;
В Бертольдовій душі неначе відбувався .. танок злих духів. Коли б можна було на когось кинутись, м'яв би й душив за горлянку
(Н. Королева)
;
Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми
(З. Тулуб)
;
Прі́лий за́пах (дух)
(3)
 
Святи́й Дух
за Біблією – третя іпостась Святої Трійці
.
Троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Ісус підійшов і промовив до них
[учнів]
та й сказав: “Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь”
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Си́льний ду́хом
(4)
 
[Аж] дух підніма́ється (підно́ситься) / підня́вся (підні́сся)
чий, у кого і без дод.
хто-небудь відчуває в собі силу, упевненість; у кого-небудь зростає віра в себе, в свої можливості
.
Піднімався дух у в'язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися
(А. Хижняк)
;
[
Перший
:]
– А добре репрезентує студент.
[
Другий
:]
– Нагадав часи вікопомного гетьмана, аж дух піднісся
(Л. Старицька-Черняхівська)
;
Аристокра́т ду́ху
(5)
 
Без ду́ху,
зі сл.
бігти
відразу, не пам'ятаючи себе; безтямно
.
Було побачать коло мене муху – І вже з усіх боків біжать без духу. Тепер хоч би мене взяли ординці, Я б залишився з горем наодинці
(В. Мисик)
;
Біс (злий дух) всели́вся (посели́вся) <рідко Бісеня́та всели́лися>
Важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати
(6)
 
В ду́сі
чого
відповідно до певних вимог, настанов чого-небудь
.
– Батько мій у тій історії повівся достойно? Заболотний не одразу спромігся на відповідь. – В дусі часу, – сказав потім. – Ніяких до нього претензій
(О. Гончар)
;
Полк присягнув на вірність Україні, і це було в дусі подій 90-х років XX століття
(з газ.)
;
Ви́бити дух (ду́шу)
Виганя́ти дух
Випира́є дух
Ви́пустити дух
Відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу (дух)
Відда́ти (спусти́ти) / віддава́ти (спуска́ти) [свій] дух
(7)
 
В [оди́н] дух
дуже швидко, миттю
.
Як до столу покликали, в один дух прибіг
(з переказу)
;
[
Килина
:]
Якби хто перевесла крутив, то я б у дух сю нивку вижала
(Леся Українка)
;
Дава́ти / да́ти ду́ху
Додава́ти / дода́ти ду́ху
(8)
 
Дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер)
з кого
хто-небудь помер, загинув
.
[
Микита
:]
Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!..
[
Семен
(спокійно):
]
Не хвались!
(М. Кропивницький)
;
Як гепнеться медвідь мій – бух! Тут з нього зараз вийшов дух
(І. Франко)
;
– Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив
(А. Хижняк)
;
(9)
 
Дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.)
в кого, кому і без дод.
хто-небудь починає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін
.
Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався .. – вона починала ходити .. по луці
(Марко Вовчок)
;
Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся
(Панас Мирний)
;
Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах .. дух забився; вона .. нічого не бачила перед собою
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Нартал
:]
Ти
[Лацію]
став мені показувати зараз .. красу Італії, багатство Рима, – у мене дух зайнявся
(Леся Українка)
;
(10)
 
Дух не схитну́вся
чий, у кого
хто-небудь не зламався, не втратив упевненості у чомусь
.
Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої – перетерпіти біду
(М. Зеров)
;
(11)
 
Дух па́дає (занепада́є) / упа́в (занепа́в)
чий, у кого і без дод.
хто-небудь втрачає бадьорість, віру в себе, в свої сили
.
Бив грім, натискала буря, валилося десь поблизу двадцять п'ять смерек відразу – і падав дух чоловіка в навалі вічностей .. і всесильностей сил
(Г. Хоткевич)
;
Його
[Наполеона]
дуже хвилювало останній час, що армія поволі танула, що великі втрати живою силою, занепадав дух
(П. Кочура)
;
Дух рони́ти
Дух спусти́ти <заст. Пусти́тися ду́ху>
(12)
 
Дух у п'я́ти залі́з (ввійшо́в)
чий, у кого
хто-небудь надзвичайно перелякався від чогось
.
– Як піймав мене
[постоялець]
в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз!
(Панас Мирний)
;
Глядів
[панотчик]
тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов
[ввійшов]
аж в п'яти дух
(І. Франко)
;
Жи́ти Бо́жим ду́хом
Занепада́ти (па́дати) / занепа́сти (упа́сти) ду́хом
Запа́хло ду́хом
Зво́дити / звести́ дух
(13)
 
З усьо́го ду́ху,
зі сл.
битися
з максимальним напруженням
.
Латин зрадливий п'є сивуху, А ми б'ємось зо всього духу
(І. Котляревський)
;
[І] ду́ху боя́тися
[І] ду́ху не бу́де
[І] ду́ху не зали́ши́ться (не ли́шиться)
І ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.)
(14)
 
Їде́н дух
з ким, діал.
одне, єдине ціле
.
– Якщо загинеш, буду я вдовою. Чи й ти, не знаю, любиш так мене. А я вже, Грицю, їден дух з тобою, хай ми вже й тілом будемо одне
(Л. Костенко)
;
Ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих)
Набира́тися / набра́тися ду́ху
(15)
 
На весь дух
дуже швидко, щосили
.
Він ухопив Андрія за руку, і вони на весь дух помчали назад у двір
(Д. Бедзик)
;
Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку пагорба.., всістись на свого самоката і – гайда .. на весь дух донизу
(М. Стельмах)
;
(16)
 
Не в ду́сі
бути у поганому настрої
.
Я засвоїв стару мудрість: якщо жінка не в дусі.., то тоді краще мовчати
(з переказу)
;
– А що ж твій начальник? – Та сильно не в дусі, Бо справи прийнять довелося бабусі!
(С. Олійник)
;
– Жаль.., що наша Марися Павлівна сьогодні чомусь не в дусі
(О. Гончар)
;
Не вистача́є (не стає́) / не ви́стачить (не ста́не) ду́ху
Не перево́дити / не перевести́ ду́ху (дух, по́диху, по́дих)
Не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих)
Не так (не тим ду́хом) ди́хати
Не терпі́ти [на́віть] слі́ду (ду́ху)
Ні (а́ні) слу́ху ні (а́ні) ду́ху (рідко ні ві́сті)
(17)
 
Ні (і) ду́ху (заст. ні ду́ха) [живо́го],
перев. зі сл.
немає
абсолютно, зовсім нікого
.
В хаті – ні духу живого
(А. Свидницький)
;
Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа
(Леся Українка)
;
Крім мене – ні духу. Часом нагляне учителька
(С. Васильченко)
;
На полі ні живого духу, лише де-не-де появиться смілива птиця, пролетить над полем
(Я. Качура)
;
Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо, бувало, в село – нема ні духу. Все спалено, все розбите
(О. Гончар)
;
[Ні (і)] сном ні (і) ду́хом
Ні ху́ху ні ду́ху
Нутро́м (се́рцем, душе́ю, рідко ду́хом) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти
Одержи́мий [злим] ду́хом
Одни́м ду́хом ди́хати
(18)
 
Одни́м (єди́ним, за одни́м) ду́хом
:
а)
 
відразу, без затримки
.
Він аж задихався, наговоривши стілько
[стільки]
одним духом
(І. Франко)
;
Прибігши додому, він
[співробітник газети]
зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики
(В. Самійленко)
;
Гонта .. за одним духом викрикував свою ролю
[роль],
котру знав, як Отченаш
(В. Винниченко)
;
б)
 
(зі сл.
випити
)
не переводячи подиху, залпом
.
Рішуче й швидко налив собі
[Прохор]
повну склянку .. і єдиним духом випив до дна
(А. Шиян)
;
в)
 
(зі сл.
бігти
,
побігти
і т. ін.)
дуже швидко, миттю
.
Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села
(Леся Українка)
;
Лише двадцять кілометрів! Господи! Якщо б добре побігти, то можна б за пару годин і добігти, одним духом
(І. Багряний)
;
г)
 
вправно, легко
.
Недавно, здається, був
[Твердохліб]
молодий та кучерявий.., пиряв мішки, одним духом злітав на коня і не знав .. утоми
(І. Цюпа)
;
Гармаші, вправні, дебелі хлопці, одним духом викинули німецьку зенітку з кругляка й поставили на її місце свою
(О. Гончар)
;
(19)
 
Одного́ ду́ху
з ким і без дод.
однаковий поглядами, переконаннями і т. ін
.
Я знаю... Одного ми духу, і мати усім нам – блакить. Та розуму серце не слуха
(В. Сосюра)
;
Перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих)
Піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху)
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух
Підно́ситися (здійма́тися) / піднести́ся (здійня́тися) ду́хом
Поприта́ювати [в собі́] дух
Пройти́ як дух крізь па́льці
Скі́льки ду́ху ви́стачить
Скі́льки [(що) є (було́)] ду́ху
Скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли)
Тамува́ти (таї́ти, зата́ювати, затамо́вувати і т. ін.) [N]/[/N] затамува́ти (затаї́ти, зачаї́ти, рідше притаї́ти і т. ін.) по́дих (ди́хання, ві́ддих, дух і т. ін.)
(20)
 
У цьо́му (тако́му) [ж] ду́сі:
а)
 
так само
.
Третій тиждень небо в завірюсі Падає на землю степову. І під небом цим, у цьому ж дусі Третій тиждень, Любко, я живу
(Л. Первомайський)
;
У такому ж дусі проходили всі їхні вправи з фехтування
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
б)
 
такий самий або подібний
.
– Гей, Шевченко! Марш до канцелярії! .. Бігом! – Такі виклики взагалі не віщували нічого доброго: або гауптвахту, або позачерговий наряд, або ще щось в такому ж дусі
(З. Тулуб)
;
– Що вчинене зло з закономірністю бумеранга має до лиходійника повернутись, то це, я гадаю, й наука з часом пояснить... Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі
(О. Гончар)
;
Чим (яки́м ду́хом) ди́хає (ди́ше)
Чим (яки́м ду́хом) па́хне
(21)
 
Щоб і дух не пах (не смерді́в)
чий, кого, зневажл.
уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь піти звідкись, перестати бувати десь
.
– Швандюру .. вижени із села, щоб його і дух тут не пах
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Геть з мого двора, щоб і твій дух не смердів! – крикнула Онися до Прокопа
(І. Нечуй-Левицький)
;
Щоб [і] ду́ху не було́
Що ма́є (ма́єш, є, було́ і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху)
(22)
 
[Як (мов, ні́би і т. ін.)[N]][/N] на духу́,
зі сл.
розповідати
,
говорити
і т. ін.
щиро, відверто, нічого не приховуючи
.
Ото, думаю я, піду ж я, одговіюсь та розкажу на духу попові про ті чари
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Ласкавий наш Аркадій Валеріанович говорив із нами, люди добрі, наче на духу
(М. Стельмах)
;
Тарас вагався довго з відповіддю і все ж признався мов на духу: – Ні. Я не схибив
(Василь Шевчук)
;
– Та ви їжте, поправляйте своє городське здоров'я, а я вам усю історію переповім як на духу
(А. Крижанівський)
.