ВИ́ПРА́ВА
, и, ж.
1
. Відправлення, вирядження кого-небудь кудись
. Прийшла моя виправа До краю іншого
(М. Зеров)
;– Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш
(М. Стельмах)
;//
Похід, експедиція
.Вони
[повстанці]
стоять за негайну виправу по козачий хліб за Тегинею(Іван Ле)
;Після революції професор Самойлович .. очолив рятувальну виправу на криголамі “Красін”
(Р. Іваничук)
.2
. заст.
Те саме, що загі́н
2
.Виправа козацька рушила з міста за Остапом
(Марко Вовчок)
.3
. Те саме, що по́саг.
В покоях шість сестер Ганниних, готуючи сестрі виправу, перегукувались з наймичками
(І. Нечуй-Левицький)
;Ось шили ми недавно виправу для однієї купецької дочки
(Грицько Григоренко)
.