ПИСЬМЕ́ННІСТЬ
, ності і ности, ж.
1
. Уміння читати й писати; грамотність
. Всі люди, що жили в ній
[Костівці],
мали такий погляд на книжку та на письменність, мовби то річ зовсім не цьогосвітна [цьогосвітня]
(Б. Грінченко)
;“Скасування кріпаччини .. призвело до екзекуцій, розвиток письменності – до закриття недільних шкіл, тимчасові цензурні полегшення – до небувалих каральних заходів проти літератури”
(О. Іваненко)
.2
. Те саме, що писе́мність 2
. Історія Нового Риму – Східної Римської імперії знала часи, коли в цьому багатстві на людській крові розквітали науки й мистецтва, культура й письменність
(С. Скляренко)
;Якщо в багатьох народів письменність була привілеєм професійних писарів, то в греків вона стала здобутком усіх громадян поліса
(з навч. літ.)
.