СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БЕ́БЕХИ
, ів, мн.
1
.
зневажл.
Речі домашнього вжитку (зокрема постільна білизна); взагалі пожитки
.
Хто їде в Щавницю, той мусить везти з собою бебехи, укривала тепліші й простирадла, – сливе усю постіль
(І. Нечуй-Левицький)
;
В кутку ліжко з бебехами
(Ю. Яновський)
;
Вдарили німців так, що вони з бебехами покотились до кордону
(С. Скляренко)
;
По світлицях і переходах гасали запорожці з бебехами
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
розм.
Те саме, що ну́трощі.
А сто дідьків у твої бебехи та печінки!
(Сл. Гр.)
;
Я з вас вперед бебехи випущу, а тоді вже будете мені патякати
(У. Самчук)
.
3
.
розм.
Стусани
.
– Ох, і надавали мені бебехів за брехню!
(із журн.)
.