СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗЛУЧА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ЗЛУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док.
1
.
кого, що, заст., зах.
Те саме, що з'є́днувати 1–4
.
– Чи, може, панна Обринська винна .. тому, що, вертаючи з уряду, я іноді стрічаюся з малим її братом, як вертає з школи, і одна дорога злучає нас
(О. Кобилянська)
;
– Двох жебраків злучає ненависть до двох володарів
(І. Білик)
;
Нехай же, хто дужий, знайде та й злучить докупи обидві частини моєї душі
(Дніпрова Чайка)
;
– Якби всяк ведмідь, всі звірі Та були моєї думки, Ми б, злучивши наші сили, Подолали б всіх тиранів
(Леся Українка)
;
Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас і розлучила
(Б. Лепкий)
;
На могилі в чавунній посрібленій огорожі здіймається хороший чавунний хрест .. Кінці хреста злучає широкий обід
(М. Коцюбинський)
;
Черідкою переходили дівчата вузенький став, що злучав два хутори
(С. Васильченко)
;
Нас злучив важкий злочин давніх днів, та вся моя покута .. не найшла ласки у твоїх очах
(Юліан Опільський)
.
2
.
кого.
Зводити тварин для статевого парування з метою одержати приплод; парувати
.
Ми – стрижімо овець, діймо корів, .. злучаймо телиць і биків, виходьмо із зерном у зораний степ
(І. Калинець)
;
– Мене хазяїн .. попрохав приїхати та злучити мого жеребця з його кобилою...
(Т. Осьмачка)
;
– За плату візьми та й злучи свою татарську потвору
[кобилку]
з .. найкращим арабським скакуном!
(Ю. Логвин)
.