СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
П'ЯТІРНИ́Й
, а́, е́, розм.
1
.
Який складається з п'яти однакових або подібних одиниць
.
О гроно п'ятірне нездоланих співців, крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, що розбиває лід одчаю і зневіри
(М. Драй-Хмара)
;
Таджики дають Павелкові кінець лопати. Він тримається за неї, ззаду його підштовхують, і п'ятірним ланцюжком вони видираються по зледенілій стежці вгору
(Л. Первомайський)
;
Їх іще називають “п'ятірним гроном” – означення із сонета Драй-Хмари “Лебеді”, в якому вельми прозоро вгадувалися п'ятеро друзів-поетів, котрі опинились у трагічних умовах радянських часів
(із журн.)
.
2
.
Збільшений уп'ятеро; уп'ятеро більший
.
Використання нових елементів дозволило комп'ютерам працювати з п'ятірною швидкодією
(із журн.)
.