СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
П'ЯТИ́НА
, и, ж.
1
.
іст.
Один із п'яти адміністративних районів, на які була поділена Новгородська земля в кінці XV ст
.
У Новгородi вже зiбралась сила-силенна людей з полунощних
[північних]
земель, на Волховi похитувались лодiї з усiх п'ятин новгородської землi
(С. Скляренко)
;
Після смерті Синєуса старий Рюрик, нарешті, став єдиним волостелем
[володарем]
усіх новгородських п'ятин
(Р. Іванченко)
.
2
.
заст.
П'ята частина чого-небудь
.
Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.