П'ЯТИЛІ́ТНІЙ
, я, є.
Те саме, що п'ятирі́чний.
Цимбалюк перший з-поміж старшокласників заговорив з Грабовським, сколихнув, розбудив Павлову душу після п'ятилітнього бурсацького нидіння
(М. Сиротюк)
;Зосталась бабуся Настя з п'ятилітньою Галею, як на льоду. Ні тобі сили, ні хліба, ні грошей на прожиток
(П. Козланюк)
;Натовп дригнув, метнувся й... розійшовся. П'ятилітній Гарянюк притиснув до батька свою голову й завмер від страху
(Б. Антоненко-Давидович)
;Мирон обстежував сінокісні угіддя, шукав таких, де немає п'ятилітнього корчакуватого старнику, об який можна поламати коси
(Микита Чернявський)
;Тіпнувсь Лесь. О, так, він одразу згадав ту п'ятилітньої давності розмову
(І. Нижник)
.