ПРОЦІ́ДЖУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПРОЦІДИ́ТИ, іджу́, і́диш, док., що.
1
. Пропускати, цідити крізь що-небудь для очищення (перев. рідину)
. – Беруть йоржів, відварюють. Потім починають їх проціджувати й вичавлювати
(О. Довженко)
;Іноді заходив
[Герман]
дивитися, як доять корів, проціджують молоко, як збивають масло(Г. Пагутяк)
;Мати випарює і вишкрібає діжку з-під капусти, крізь марлю з каністри проціджує березовий сік
(Є. Пашковський)
;Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було...
(Панас Мирний)
;Однесла
[Марійка]
молоко до хати, процідила й поставила одно горнятко молока .. для дитини(У. Самчук)
; * Образно.
Я йду до музею історії юнацького руху. Уважно, відділ за відділом проціджую очима, перевертаю в голові сторінки славної історії
(Г. Епік)
;Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло
(Л. Костенко)
;//
Пропускати через вузький отвір, щілину і т. ін.
Поривний вітер задирав сніг проти шерсті, куйовдив, вихрив, .. проціджував через віконні щілини в холодні квартири
(Ю. Збанацький)
;Молода розгубилась, похнюпилась, жалісно віями закліпала, от-от мало крізь них сльози не процідить
(М. Стельмах)
; * Образно.
– Нащо мені в інший вік зазирати і відчувать, що на палі сидиш, зір свій проціджувать нащо крізь ґрати?..
(П. Мовчан)
.2
. розм.
Повільно, цідячи пити напої (перев. алкогольні).
Мені закортіло процідити скляночку винця
(Любко Дереш)
.3
. перен.
Вимовляти повільно, невиразно або знехотя
. – Припізнились, припізнились, пора, хлопці, в ліс, – занепокоєно проціджує
[Гнат]
крізь загущені вуса і бороду неквапні слова(М. Стельмах)
;– Проходь, проходь, – злобно процідив Гопченко, ніби боявся підпустити Коропова до себе
(В. Земляк)
;Чіпка добре бачив коня, що оскаженіло летів степом навпростець .. – І пропаде ж гарний кінь! – із жалем процідив Трохим і крикнув на хлопця: – .. Давай мій аркан!
(Д. Білий)
.