ПРОЦІ́ДЖЕНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до проціди́ти.
Проціджений сік знов кип'ятять, знов цідять
(Дніпрова Чайка)
;Білі шахи робили з процідженого хліба та зубного порошку
(І. Багряний)
;Обійшовши машину, відчинив
[юнак]
дверцята праворуч. Почулося іронічне, проціджене крізь зуби: – Прошу-с!(В. Речмедін)
; * Образно.
Пан учитель малювання зробився схожим на аристократа. Поважні жести, мова – немов проціджена і перемита, новий сурдут
(Василь Шевчук)
;//
проці́джено, безос. пред.
Після того, як суміш сухого порошку білої гірчиці з водою буде проціджено, можна обробляти кімнатні рослини від попелиці
(із журн.)
.2
. у знач. прикм.
Який процідився (у 1 знач.) (перев. через вузький отвір, щілину і т. ін.).
Мелодія пісні нагадала зелений сонячний промінь, проціджений крізь густий лист верховіть у темну, таємничу сутінь лісу
(Ю. Яновський)
;До вагона долітає іноді проціджений крізь паровозні гудки й перонний гамір кволий грім і сквапно тане в накуреному, заспаному повітрі
(Б. Антоненко-Давидович)
;Маркушевський став посеред кімнати, червонаве світло, проціджене крізь портьєри, забарвило в кривавий колір його точене, смагляве обличчя
(Ю. Бедзик)
.