СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРОЦВІСТИ́
1
ПРОЦВІТА́ТИ
1
, а́ю, а́єш, недок., ПРОЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док.
1
.
Буйно розцвітати (у 1 знач.); квітнути, цвісти (у 1 знач.)
.
– Скажи ж мені правду, Зелена діброво, Що найранше
[найраніше]
в світі процвітає: А чи василечки, А чи барвіночок, А чи тая повненькая рожа?
(з народної пісні)
;
Не сон-трава Вночі процвітає, То дівчина з калиною Плаче, розмовляє
(Т. Шевченко)
;
Напишу про садок коло хати, .. Про калину, якій процвітати
(П. Гірник)
;
Між камінних мурів за штахетом Округлих яблунь темний кущ процвів
(М. Зеров)
;
Щедрі, родючі землі, над якими раз у раз висіла загроза посухи, звеселяться і процвітуть
(М. Рильський)
;
* Образно.
В серці розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка-надія
(Леся Українка)
;
У шибках процвіте цілий рій цікавих очей – синіх, сірих, карих...
(С. Васильченко)
;
Історіє! з твоїх важких томів .. Майбутнє дивиться. Поете, припади До джерела пророцтв, сухих анналів: Чимало слів покладено туди, Що процвітуть надалі!
(Є. Плужник)
;
* У порівн.
– Я по правді те минуле розповів! Років п'ять од роду мавши, вже трояндою процвів; Міг, жартуючи, вбивати левів, наче горобців
(М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
;
// 
перен.
Виділятися яскравою барвою на фоні чого-небудь
.
Подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, .. поважна
(Марко Вовчок)
;
Поважний тезко грецького героя мав сьогодні обличчя квітчастіше, ніж звичайно, бо під лівим оком процвітав у нього величезний синяк
(Б. Грінченко)
;
В Божого чоловіка довга, до самого пояса борода іще краще процвіла сідинами
(П. Куліш)
.
2
.
перев. недок., перен.
Успішно розвиватися, маючи сприятливі умови для розвитку, розквіту
.
Ремесло Хаїма процвітало під справною рукою Невеличкого
(І. Франко)
;
Хто на Вкраїну прийшов, цей і ворог. А вона оживала, обновлювалася і процвітала новою красою
(Б. Лепкий)
;
Східна Римська імперія жила. Візантія довго процвітала, славилась
(С. Скляренко)
;
Жить. Боротись. Знемагати. Підійматись. Далі йти. Щоб могло життя багате Процвісти
(М. Шеремет)
;
// 
розм.
Жити щасливо, у достатку, славі і т. ін.
– Козакуйте ж, процвітайте, Та й нам слави уділяйте
(П. Куліш)
;
Його родина, як і його земля, процвітала. Ірландський селянин став землевласником
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
.
3
.
тільки док.
Поцвісти (у 1 знач.) певний час.
Тюльпани процвіли сім тижнів
(з газ.)
.