ПРИГОЛО́МШИТИ

див.

приголо́мшувати

ПРИГОЛО́МШУВАТИ

, ую, уєш, недок., ПРИГОЛО́МШИТИ, шу, шиш, док.

кого, рідко що і без прям. дод.

Сильним ударом (звичайно по голові) позбавляти свідомості

В руках Михайленка, Коха й обох сержантів-десантників також з'явилася зброя .. – звичайні шокери, постріл яких не вбивав і не ранив, а лише приголомшував

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

Удар приголомшив Горпину

(З. Тулуб)

;

Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили .. вартового

(І. Муратов)

;

“Ударити лопатою чи ні? – гарячково думав Глечик. – .. А якщо він відхилиться і ти не приголомшиш його за першим разом?”

(В. Малик)

;

кого.

Приглушувати (звичайно рибу)

Часом на гачок ловилась якась велика рибина, і ченцеві тоді доводилося докладати чимало зусиль, щоб приголомшити свою жертву й витягти з води

(О. Донченко)

;

Оглушувати кого-небудь (про гул, шум і т. ін.)

Степан Васильович зіскакує з ліжка, його відразу сліпить сонце і приголомшує гуркіт знадвору

(М. Стельмах)

;

За поворотом штреку її майже приголомшив могутній гул підземного водопаду

(О. Донченко)

;

Цей гуркіт, – від одного пострілу, а потім від другого, – так мене приголомшив, що я зовсім забув про власну безпеку

(Д. Паламарчук, пер. з тв. Г. Уеллса )

;

безос.

Так часто буває тихої передвечірньої пори, десь на широкому роздоллі, коли не повійне вітерцем, не обпече спекою, не приголомшить громовицею

(Ю. Бедзик)

;

що, рідко.

Приглушувати (у 1 знач.) якісь звуки, шуми

Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків, приголомшував співи захриплих пастухів

(Марко Черемшина)

;

Відда#ль з лісу доходив дражливо-екстатичний концерт жаб, що приголомшував собою всі звуки ночі

(М. Івченко)

;

Виття сирени приголомшило всі звуки рідного міста

(із журн.)

кого, перен.

Виклика́ти паніку, замішання

Раптовість нападу приголомшує ворога

(з газ.)

;

– Ще перед сходом сонця, в темряві, ми повинні підійти якомога ближче до ворога і першими відкрити вогонь. Це приголомшить турків...

(В. Малик)

;

Кількох гранат було б досить, щоб назавжди спинити її

[танкетки]

біг, але раптовість удару так приголомшила ворога, що колона змішалася

(Ю. Бедзик)

;

також без прям. дод.

Справляти сильне враження, надзвичайно дивувати

Людину, хоч трохи обізнану в мистецтві, князь приголомшував своїми судженнями

(О. Полторацький)

;

Крик Тані приголомшив художника. Він стишився, позадкував до виходу

(В. Гжицький)

;

Фільм мені справді сподобався. Навіть приголомшив. Він був знятий дуже просто, без пафосу

(І. Роздобудько)

;

перев. док.

Несподіваними діями, словами і т. ін. ставити кого-небудь у скрутне становище

Те чуже і таємниче, як чаклунське замовлення, грізне своєю таємничістю слово всіх приголомшило

(І. Багряний)

;

Зухвалість відвідувача приголомшила начальника управління. Він аж здригнувся від цього оклику, повернув голову до Бачури та й закам'янів на мить

(М. Чабанівський)

;

Штельмахер глянув на Едіт і вирішив викласти на стіл свій найбільший козир, зразу приголомшити актрису, не давши їй навіть отямитися

(В. Собко)

;

безос.

Істота в глибині халупи мовила голосно: – Проказуй слова .. Мене приголомшило .. Я здогадався, що мушу повторити цю ідіотську присягу

(Д. Паламарчук, пер. з тв. Г. Уеллса )

;

кого і без прям. дод.

Виклика́ти стан пригніченості, розгубленості і т. ін.

На всьому фронті не було чути ні одного пострілу .. Ця тиша якось приголомшувала

(Гео Шкурупій)

;

Ольга, пригнічена похмурою величчю настороженого нічного лісу, почула, як її окутує, приголомшує острах, притупляючи біль

(М. Стельмах)

;

Несподіване лихо приголомшило Гната

(М. Коцюбинський)

;

В гордовитій, гострій Киліяні мовби надломилося щось .. Світ приголомшив її своєю жорстокістю і невмолимістю

(Ю. Мушкетик)