ПРИГОЛО́МШЕННЯ

, я, с.

Дія і стан за знач. приголо́мшити.

Артем трохи прийшов до пам'яті від приголомшення

(А. Головко)

;

Тріумф величного відкриття надто короткий: лише ота мить приголомшення, коли руйнуються попередні уявлення і засвоюються нові

(М. Дашкієв)

;

Гоцик ледь вгамовував живий букет яскравих, таких різних – від радості до приголомшення і люті – почуттів, що охопили серце

(Люко Дашвар)