ПРИ́ГОЛО́ВАЧ

, а, ч., діал.

Приголів'я

По всій хаті стояли широкі ослони з дерев'яними приголовачами .. Котрі були порожні, а на котрих, на якомусь дранті, сиділи або лежали люде

[люди]

(Б. Грінченко)

;

Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач

(П. Панч)

;

Здавалося Андрієві, що як сіла вона

[мати]

звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері

(В. Минко)

Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку

Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий

(Іван Ле)