ПРИГО́ДА

, и, ж.

Те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок

“Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?” “Та пригода – не пригода – Верства повалилась!”

(С. Руданський)

;

Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як те страховище

(Панас Мирний)

;

Тарас був прикро вражений пригодою в нічних Прилуках

(Василь Шевчук)

;

Ця коротенька прогулянка по Фолкстону з професором Гібберном після його “Нового прискорювача” була найдивовижнішою, найнеймовірнішою пригодою в моєму житті

(О. Логвиненко, пер. з тв. Г. Уеллса)

;

також у сполуч. зі сл.

лиха

тяжка

і т. ін.

Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія

В пригоді пізнавай приятеля

(прислів'я)

;

Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода

(І. Франко)

;

– Як не глядів

[дервіш],

як не старався, – сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох

(М. Коцюбинський)

;

[

Лір

П'ять день

[днів]

ще маєш ти, Щоб від пригод лихих себе вбезпечить, А шостого – державу нашу маєш Покинути негайно і назавжди

(М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра)

перев. мн.

Подія, яка трапляється під час подорожі, мандрівки й нерідко пов'язана з ризиком (у 1 знач.), небезпекою і т. ін.

Він розповів зміст поеми

[“Одіссеї”],

дитячим звичаєм підносячи більше чудесні та фантастичні пригоди, а минаючи побутові картини

(І. Франко)

;

Чимало і пригод було в подорожах

(М. Рильський)

;

Везучи наш вантаж, ми шукали пригод. Ми вже й здали вантаж, а цікавого нічого не зустріли

(Ю. Яновський)

;

Рашель .. швидко заторохкотіла, розповідаючи свої пригоди

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

перев. з означ., розм.

Дія, розрахована на досягнення успіху в коханні, залицянні

Ломицького встріла Христина і все дочиста випитала в його

[нього].

Вона зацікавилась його романом, бо була дуже охоча й ласа до таких романів та романічних пригод

(І. Нечуй-Левицький)

;

Веселий, поранений в руку сержант хвалькувато розповідав товаришам про свої довоєнні ловеласівські пригоди

(О. Гончар)

;

Я .. хочу розповісти вам про одну сільську любовну пригоду, хоч недовгу, так зате смішну на приконеччі

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Ста́ти / става́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді

див.

става́ти

○

(1)

У приго́ді,

у знач. присл.

–

у разі небезпеки, загрози (у 2 знач.)

[

Чалий

Війська маєм ми всього двісті чоловік і одну гармату. Це наші сили, це наш замок, куди в пригоді ми можем заховатись!

(І. Карпенко-Карий)

;

– Куди се, наш володарю, спішиш, Нас бідних без опіки покидаєш? Кому віддав ти в руки нас? Чи він, Новий наш пан той, висохлий як скіпка, Зуміє нас в пригоді боронити?

(І. Франко)

;

В Прісі буяла по жилах козача кров. Вона не покинула чоловіка в пригоді, а, скинувши з коромисла відра, вдарила ним одного з гайдуків по руках і вибила в нього шаблю

(А. Кащенко)

◇

(2)

Про вся́ку приго́ду

–

на всякий випадок

Вхопивши обіруч дзюбак, я .. до кінця ручки прив'язав тонкий, а міцний шнур, що був у мене за поясом про всяку пригоду

(І. Франко)

;

Шука́ч приго́д

див.

шука́ч