ПРИБИВА́ТИСЯ

, а́юся, а́єшся, недок., ПРИБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док.

Приходити, приїжджати куди-небудь (перев. випадково, несподівано)

Перехожі майже не траплялися: в лютому сюди прибивається найменше туристів

(Ю. Андрухович)

;

Цієї ночі до рідного порога прибився син Савка, про якого вже кілька місяців не було ні слуху ні духу

(Ю. Мокрієв)

;

Синичка прилетіла й забила своїми жовто-синіми крильцями у вікно. “Хтось приб'ється”, – подумав Коропов

(В. Земляк)

;

безос.

Цікавих прибилося повен двір. Лукеря Павлівна відчинила й вікна, щоб усі могли почути Дем'янка

(Ю. Яновський)

;

Діставатися (звичайно з труднощами) до якого-небудь місця, пункту і т. ін

Усі вони.., спотикаючись у темряві об рейки і шпали, все-таки прибиваються до вузького перону

(Ю. Андрухович)

;

Блукаючи по Україні, Прибивсь якось і в Чигирин

(Т. Шевченко)

;

Іти їм слід було швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до .. лісів і перебути день

(Григорій Тютюнник)

;

перев. док.

Випадково потрапивши куди-небудь, до когось, оселятися, залишатися там на довший час

Жив дід здебільшого сам. Іноді траплялося, що до нього прибивався якийсь перехожий: бурсак.., мандрівний спудей, селянин

(І. Білик)

;

Виросте воно

[дитя],

як те стебло край дороги, .. приб'ється до якого шевця або кравця

(Панас Мирний)

;

Я відвідав село Кінтенталь Безим'янського району, куди після евакуації з України прибилась наша невеличка сім'я

(О. Гуреїв)

;

у сполуч. зі сл.

берег

острів

і т. ін.

Пливучи, приставати до берега, острова і т. ін

Човен прибивається до берега, й екскурсанти деруться вгору оглянути Кодацькі руїни

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Попливли ночви з дітлахами за водою, а за ніч вода спала, ночви й прибились до берега

(Остап Вишня)

;

Приб'ється верба до якогось острівця і буде рости на новому місці

(М. Стельмах)

;

* Образно.

Прибивались до цього берега ті, що рятувались від голоду з міст, від облав, наборів

(О. Гончар)

;

перев. док.

Шукаючи захисту, схованки від вітру, холоду і т. ін., притискатися, притулятися до чогось

Коли птиця до землі прибивається, коли звір ховається, ховайся і ти у кубелечко теплого сухого спокою

(М. Дочинець)

;

До вікон Горобчик прибився, цвірінькав .. Замерз, бідолашний

(І. Нехода)

;

– Поверталась я з чужих сіл додому, аж мене застукала хуртовина. Я до лісу, прибилася до дуба, тупцюю біля нього, гріюся

(М. Стельмах)

Приєднуватися (про людей), приставати (про тварин) до кого-, чого-небудь

Вона чує на собі парубочий погляд і знову радісно кружляє по ставку, поки не прибивається до дівчат

(М. Стельмах)

;

Тепер Мечислав зрозумів, що він мусить перестати полювати самотньо, настав час прибиватися до якоїсь зграї

(М. Білкун)

;

Хтось колись прибивався до їхнього гурту, і так село росло-розросталося

(М. Гримич)

;

Розгубивши свою бригаду, прибився був

[комбриг]

до їхньої колони, але так і не порозумівся з нею

(О. Гончар)

;

До обозу прибився осел. Хтось пожартував: мабуть, перебіжчик

(О. Підсуха)

;

перев. док., перен.

Приймати чиюсь сторону, об'єднуватися з ким-небудь

Чуплаки від бідаків відірвалися, а до багатіїв не прибилися, та так і зависли посередині, ні сюди ні туди

(С. Чорнобривець)

;

Домна Стельмахова якось збоку стоїть. Від своїх удовиноклинців, з якими прийшла, ще не одірвалася, але й до Соломії з Уляною не прибилася

(В. Кучер)

розм.

Доноситися, долинати куди-небудь (про звуки)

Прибивається

[дзвін]

навіть на хутори

(М. Стельмах)

;

Може, голос приб'ється луною Без благань, і журби, і жалю...

(Я. Шпорта)

;

Катерина пірнула у глуху вуличку, осіння темрява обступила її, як вода, і, наче крізь товщу води, до неї ледь-ледь прибилася .. музика від Будинку культури

(В. Шкляр)

;

перен.

Доходити, надходити до кого-небудь (про вісті)

До нього весь час прибивалися вісті Про батькову, повну тривоги, судьбу

(Л. Первомайський)

;

[

Ольга

Не можу їх

[сонця, зірок]

допитати, Чи вістка приб'ється, Чи згадує мене милий, Чи за мною б'ється?

(М. Кропивницький)

тільки док., розм.

Те саме, що заби́тися 5

Так забажається іноді вмерти, було. Нарошне

[навмисне]

босий по снігу бігаєш. Або, як літом, злізеш на лісу, та плиг звідтіля, щоб прибитися

(А. Тесленко)

тільки недок.

Пас. до прибива́ти.

Добудовуються ятки, рундуки, прибиваються вивіски

(О. Олесь)

;

Щоб колеса не спадали, на кінцях кожної осі є по кілочку, а щоб не лопнула, то під низом у неї прибиваються залізні підвісники

(Остап Вишня)

;

На облизаних водою і вибілених сонцем дощечках, що прибивалися на стіну зсередини, Жига малював

(М. Дочинець)

;

Її цікавість із приводу того, на що тут подібне ліжко, прибивалася страхом повного розчарування й збридження

(І. Карпа)