СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРИБЕРІГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЕРЕГТИ́, режу́, реже́ш, док.
1
.
що, чого.
Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас
.
Жінка доглядає діток, годує, обпирає, обшиває їх і ще приберігає копійчину і про гостей, і про яку пригоду
(Л. Яновська)
;
Старий Гнат хоча й любив ярмарки та чарку, але, як міг, приберігав хліб на лиху годину
(М. Стельмах)
;
Він розумів, що треба приберегти м'ясо на завтра й надалі
(О. Донченко)
;
– Купимо Ізідорі дім. Лишимо собі... на повсякдення. А решту прибережемо
(Люко Дашвар)
;
// 
Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.)
.
– Коли б вони по правді, а не по кривді жили, то всього б того
[добра]
приберегли, не попустили б, щоб сирота скиталася по людях
(Панас Мирний)
.
2
.
що.
Тримати що-небудь у належному стані, оберігаючи від псування
.
Шкода кожушанки продавати, – жінка до церкви не надівала, дочці приберігала
(Л. Яновська)
;
– Ноги не куповані, батьківські, то нехай трудяться, а чоботи треба приберегти, бо хто зна, як воно ще буде
(П. Колесник)
;
– Довіряю вам оці ключі, дім і все, що в ньому є. Благаю вас, прибережіть, я скоро повернусь
(І. Шаповал)
;
// 
Берегти, не розтрачувати марно (сили, здоров'я і т. ін.)
.
– Не диво, що сієї ночі ти до мене й не торкався, приберігав сили для вденішньої баталії
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
Щоб приберегти силу, Оля, скільки можна було, йшла річкою
(Л. Юхвід)
;
– Дурниць наробиш і себе загубиш, – строго обрізав Бондар. – Прибережи свої нерви надалі. Нам ще не один день боротися з ворогами
(М. Стельмах)
;
// 
кого, що.
Виявляти турботу, піклуватися про кого-, що-небудь; доглядати (у 1 знач.)
.
Улас одписує Марині свій город і дві сотні грошей, аби тільки вона приберегла його на старість та поховала
(Панас Мирний)
;
– Все, що залишиться по веселощах, одсилаю на волю і розсуд кагана нашого, ясноликого Баяна. Він, самі відаєте, найліпше прибереже полон
(Д. Міщенко)
;
// 
Тримати що-небудь у пам'яті, плекати в серці
.
Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру, І крик душі, й вітрів колоратуру, І мрево вечорів, і подихи світань
(А. Малишко)
;
В болючому серці усе приберіг: І села веселі, і ріки бурхливі, В досвітньому полі зарошений плуг, Осінні тумани, веснянії зливи, Оббризканий квітом і променем луг
(М. Стельмах)
;
Скільки снів мені наснилось! Забув я більше. Менше – приберіг
(В. Стус)
;
// 
Зберігати що-небудь як згадку, пам'ять про когось або щось
.
Мені чомусь стало жаль ковили, одвічної володарки землі цієї. Я вирішив вирвати кущ трави і приберегти на згадку
(А. Хорунжий)
;
Тоді я другові повім: – В бумажнику моїм твого листа я приберіг із іменем твоїм...
(І. Гончаренко)
.
3
.
кого, що.
Приховувати кого-, що-небудь, зберігаючи для когось
.
– Я вам окрайці її хліба приберігаю
(Л. Яновська)
;
Запримітив
[Жур]
у далекій лісничівці коло Дніпра дівчину ще вродливішу за Ясеневу доньку, та до часу приховував її від князя, приберігаючи для самого себе
(П. Загребельний)
;
Іноді Альоші щастило щось приберегти для Чорного з об'їдків
(І. Микитенко)
;
// 
Залишати, резервувати щось для кого-небудь, за ким-небудь
.
Дві лави спереду приберігали для командирів
(С. Олійник)
;
Ми йому приберегли місце і пишаємось потай тим, що він їде у нашім купе
(А. Дімаров)
;
– У мене ще лишилося кілька куль. І одну я прибережу для того, хто віддав мені цей підлий наказ!
(Ю. Бедзик)
;
// 
Призначаючи для певної мети, придержувати що-небудь якийсь час
.
Думка аж 5 томів випустити; на 5-й приберігаю “Повію”
(Панас Мирний)
;
Якщо розмова й далі витиметься навколо могутности скіфів, то шкода втраченого дня, сказав він подумки сам собі й вирішив повідомити скіфові з голеною головою те, що приберігав на останок
(І. Білик)
;
Приклад з Пушкіним мені видався надзвичайно вдалим, я його вирішив приберегти на майбутнє
(М. Білкун)
;
// 
Готувати для кого-небудь якусь несподіванку, новину, сюрприз і т. ін
.
Петро розповів про все, що приберігав для брата
(Д. Бедзик)
;
Він приберігав прилад як приємний сюрприз для коханої
(М. Дашкієв)
;
– Нічого собі новину ти приберіг, – пощулився я
(М. Стельмах)
;
* Образно.
Степ ніби рівний, але для хідця приберігає численні горби і пагорбки, рівчаки і видолинки
(В. Барка)
.
(1)
 
Прибережи́ (прибережі́ть) до і́ншого ра́зу (на по́тім)
що
уживається як указівка на недоречність, несвоєчасність якого-небудь учинку, прояву чогось і т. ін
.
[
Пронашка
:]
Цить. Прибережи свої дотепи до іншого разу
(І. Микитенко)
;
Віктор зняв руку Олега з плеча. – Я не збираюсь з ним воювати. А ти свій войовничий запал прибережи на потім
(П. Автомонов)
;
“У тебе тепер багато запитань, – передбачила Сапфіра. – Але, заради усього святого, прибережи їх на потім”
(В. Єшкілєв)
.