ПРИБЕРІГА́ТИ

, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЕРЕГТИ́, режу́, реже́ш, док.

що, чого.

Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас

Жінка доглядає діток, годує, обпирає, обшиває їх і ще приберігає копійчину і про гостей, і про яку пригоду

(Л. Яновська)

;

Старий Гнат хоча й любив ярмарки та чарку, але, як міг, приберігав хліб на лиху годину

(М. Стельмах)

;

Він розумів, що треба приберегти м'ясо на завтра й надалі

(О. Донченко)

;

– Купимо Ізідорі дім. Лишимо собі... на повсякдення. А решту прибережемо

(Люко Дашвар)

;

Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.)

– Коли б вони по правді, а не по кривді жили, то всього б того

[добра]

приберегли, не попустили б, щоб сирота скиталася по людях

(Панас Мирний)

що.

Тримати що-небудь у належному стані, оберігаючи від псування

Шкода кожушанки продавати, – жінка до церкви не надівала, дочці приберігала

(Л. Яновська)

;

– Ноги не куповані, батьківські, то нехай трудяться, а чоботи треба приберегти, бо хто зна, як воно ще буде

(П. Колесник)

;

– Довіряю вам оці ключі, дім і все, що в ньому є. Благаю вас, прибережіть, я скоро повернусь

(І. Шаповал)

;

Берегти, не розтрачувати марно (сили, здоров'я і т. ін.)

– Не диво, що сієї ночі ти до мене й не торкався, приберігав сили для вденішньої баталії

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

;

Щоб приберегти силу, Оля, скільки можна було, йшла річкою

(Л. Юхвід)

;

– Дурниць наробиш і себе загубиш, – строго обрізав Бондар. – Прибережи свої нерви надалі. Нам ще не один день боротися з ворогами

(М. Стельмах)

;

кого, що.

Виявляти турботу, піклуватися про кого-, що-небудь; доглядати (у 1 знач.)

Улас одписує Марині свій город і дві сотні грошей, аби тільки вона приберегла його на старість та поховала

(Панас Мирний)

;

– Все, що залишиться по веселощах, одсилаю на волю і розсуд кагана нашого, ясноликого Баяна. Він, самі відаєте, найліпше прибереже полон

(Д. Міщенко)

;

Тримати що-небудь у пам'яті, плекати в серці

Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру, І крик душі, й вітрів колоратуру, І мрево вечорів, і подихи світань

(А. Малишко)

;

В болючому серці усе приберіг: І села веселі, і ріки бурхливі, В досвітньому полі зарошений плуг, Осінні тумани, веснянії зливи, Оббризканий квітом і променем луг

(М. Стельмах)

;

Скільки снів мені наснилось! Забув я більше. Менше – приберіг

(В. Стус)

;

Зберігати що-небудь як згадку, пам'ять про когось або щось

Мені чомусь стало жаль ковили, одвічної володарки землі цієї. Я вирішив вирвати кущ трави і приберегти на згадку

(А. Хорунжий)

;

Тоді я другові повім: – В бумажнику моїм твого листа я приберіг із іменем твоїм...

(І. Гончаренко)

кого, що.

Приховувати кого-, що-небудь, зберігаючи для когось

– Я вам окрайці її хліба приберігаю

(Л. Яновська)

;

Запримітив

[Жур]

у далекій лісничівці коло Дніпра дівчину ще вродливішу за Ясеневу доньку, та до часу приховував її від князя, приберігаючи для самого себе

(П. Загребельний)

;

Іноді Альоші щастило щось приберегти для Чорного з об'їдків

(І. Микитенко)

;

Залишати, резервувати щось для кого-небудь, за ким-небудь

Дві лави спереду приберігали для командирів

(С. Олійник)

;

Ми йому приберегли місце і пишаємось потай тим, що він їде у нашім купе

(А. Дімаров)

;

– У мене ще лишилося кілька куль. І одну я прибережу для того, хто віддав мені цей підлий наказ!

(Ю. Бедзик)

;

Призначаючи для певної мети, придержувати що-небудь якийсь час

Думка аж 5 томів випустити; на 5-й приберігаю “Повію”

(Панас Мирний)

;

Якщо розмова й далі витиметься навколо могутности скіфів, то шкода втраченого дня, сказав він подумки сам собі й вирішив повідомити скіфові з голеною головою те, що приберігав на останок

(І. Білик)

;

Приклад з Пушкіним мені видався надзвичайно вдалим, я його вирішив приберегти на майбутнє

(М. Білкун)

;

Готувати для кого-небудь якусь несподіванку, новину, сюрприз і т. ін

Петро розповів про все, що приберігав для брата

(Д. Бедзик)

;

Він приберігав прилад як приємний сюрприз для коханої

(М. Дашкієв)

;

– Нічого собі новину ти приберіг, – пощулився я

(М. Стельмах)

;

* Образно.

Степ ніби рівний, але для хідця приберігає численні горби і пагорбки, рівчаки і видолинки

(В. Барка)

(1)

Прибережи́ (прибережі́ть) до і́ншого ра́зу (на по́тім)

що

–

уживається як указівка на недоречність, несвоєчасність якого-небудь учинку, прояву чогось і т. ін

[

Пронашка

Цить. Прибережи свої дотепи до іншого разу

(І. Микитенко)

;

Віктор зняв руку Олега з плеча. – Я не збираюсь з ним воювати. А ти свій войовничий запал прибережи на потім

(П. Автомонов)

;

“У тебе тепер багато запитань, – передбачила Сапфіра. – Але, заради усього святого, прибережи їх на потім”

(В. Єшкілєв)