СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРЕЩИ́РО
, також у сполуч. зі сл. [S]щиро[/S], розм.
Присл. до прещи́рий.
Я просто розплачуюся і дуже так щиро-прещиро, як то українці вміють робити тільки за кордоном, дякую гарненькій аптекарці
(І. Карпа)
;
– Приємно? – “Сашко” знову прещиро зареготався. – Чорнота вашого гумору не знає меж, Вільгельмовичу
(Ю. Андрухович)
.