ПРЕЩЕ́ДРИЙ

, а, е, також у сполуч. зі сл. [S]щедрий[/S], розм.

Дуже щедрий

Жили собі два брати. Старший був щедрий-прещедрий, а молодший – дуже скупий

(з казки)

;

Сватам підносили

[князі за своїх дочок]

прещедрі дари

(В. Чемерис)

;

Всякому земля прещедра День у день давала страву

(І. Франко)

;

Лети ж, пожовклий золотий листочку, світами, що угрілися в піснях твоїх прещедрих

(В. Стус)