СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРЕЧУ́ДО
, а, с., розм., рідко.
Надзвичайне чудо, диво
.
З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо
[ворота]
– і великим дивом дивувалися...
(Панас Мирний)
.
(1)
 
На пречу́до,
у знач. присл.
навдивовижу
.
А дівчинка, справді, як та квіточка, розпукується; таке славне дитяточко, веселе й здорове, на пречудо!
(Марко Вовчок)
.