ПРЕЧУДЕ́СНО
, також у сполуч. зі сл. [S]чудесно[/S], розм.
1
. Присл. до пречуде́сний.
І хоч оповідати вміє він пречудесно, .. то все-таки він великим оповідачем, або, як кажуть учені, епіком, таким, як .. наші Нечуй і Мирний, не зробився
(І. Франко)
;Дівчина ця працює в одному з київських театрів і пречудесно співає
(О. Довженко)
;1886 року в Петербурзі з його
[Д. Яворницького]
ініціативи вийшла в світ поема Шевченка “Гайдамаки”, її пречудесно ілюстрував побратим історика О. І. Сластіон(І. Шаповал)
;Коли ми нарешті зустрілися, то обговорили чимало цікавих тем. Час промайнув чудесно-пречудесно
(з мемуарної літ.)
.2
. Добре, гарно, як слід; пречудово (у 2 знач.)
. [
Воздвиженський
:]
А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете(М. Кропивницький)
;– Я справді пам'ятаю, пречудесно все ловлю з першого разу і назавжди
(О. Забужко)
.