СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРЕЦИПІТА́ЦІЯ
, ї, ж., спец.
1
.
Виділення складової частини розчину у формі осаду; осадження (у 2 знач.)
.
Преципітація та утворення осаду вуглекислого кальцію під впливом бактерій відбуваються також у водоймах
(з навч. літ.)
.
2
.
Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові
.
Досить часто для визначення наявності або відсутності в сироватці крові антитіл до якогось відомого захворювання використовують реакцію преципітації
(з наук. літ.)
.