СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПРЕЦИПІТА́Т
, у, ч., спец.
1
.
У хімії – осад, відстій
.
Якщо радіус преципітату, утвореного внаслідок стохастичних процесів приєднання атомів кисню, перевищує критичне значення, то він продовжує збільшуватися, тоді як преципітати з меншим радіусом розчиняються
(з наук. літ.)
.
2
.
Мінеральне фосфорне добриво у формі білого порошку, вигот. осаджуванням вільної фосфорної кислоти вапном
.
Преципітат добре розчиняється в органічних кислотах, але не у воді, тому його рекомендують використовувати разом з іншими мінеральними речовинами
(з навч. літ.)
;
Особливо необхідний преципітат для рослин, які вирощують на кислих ґрунтах
(із журн.)
.