ПРЕХИ́ТРО

, також у сполуч. зі сл. [S]хитро[/S], розм.

Присл. до прехи́трий.

[

Баптіста

Ваш син Люченцо Дочку мою кохає, і вона Його вподобала – якщо вони Закоханих не удають прехитро

(Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)

;

Немає нічого втішнішого, коли жінка.., замість давати насолоду мужчині, .. прехитро береться підставляти йому ніжки в політиці

(В. Винниченко)

;

Лісовик хитро-прехитро поглядав на парубка

(з казки)

;

Бабуся стояла в дверях і прехитро посміхалася

(Олекса Ізарський)