ПРЕХИ́ТРИЙ
, а, е, також у сполуч. зі сл. [S]хитрий[/S], розм.
Дуже хитрий
. І живе в тих лісах прехитра лисичка-сестричка
(М. Томчаній)
;Непогамована ніжність
[батьків]
пролилася на білявоголове прудке створіння. До того ж те створіння вдалося ласкаве-преласкаве й хитре-прехитре(Ю. Мушкетик)
;[
Сильвестр
:]
Микита в нас зело прехитрий майстер І в чудному художестві велик(І. Кочерга)
;Щоб дітям веселіш було, Пущу я загадку прехитру
(Л. Глібов)
;[
Траньйо
:]
У школі тій за вчителя Петруччо: Він знає тридцять способів прехитрих, Як норов виправлять лихим жінкам, Щоб не давали волі язикам(Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)
;//
у знач. ім. прехи́трий,
рого,
ч.; прехи́тра, рої,
ж.Той (та), хто для досягнення чого-небудь може діяти непрямими, обманними шляхами
.Гай, революція, страх на прехитрих і змінних, Ось полягла вже!
(І. Франко)
.