СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПРЕТОРІА́НЕЦЬ
ПРЕТОРІА́НЦІ
, ів, мн. (одн. преторіа́нець, нця, ч.).
1
.
У Стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах
.
Зброя преторіанців заблищала на Татіанові й Антістосові
(Н. Королева)
;
Коли римський сенат тричі підряд приймав одностайні ухвали, приходили преторіанці й розганяли його мечами
(П. Загребельний)
;
* У порівн.
[
Руфін
:]
Він бешкети чинив за справу віри, немов преторіанець за образу орла імперії
(Леся Українка)
.
2
.
перен.
Наймані війська, на які спирається влада, що ґрунтується на деспотизмі
.
Преторіанці тримали на своїй зброї деспотичний режим монарха
(з навч. літ.)
.