ПРЕТЕНДЕ́НТ
, а, ч., на що і без дод., рідко на кого, до чого.
Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимось
. Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку
(І. Франко)
;Є також глуха звістка про якогось претендента на Україну, що вислав був воєвода Стефан: сей претендент мав називати себе законним володарем Руси (України)
(М. Грушевський)
;Перед редактором журналу “Безвірний” стояло двоє людей, претенденти на премію
(В. Еллан-Блакитний)
;“Він справді має імпозантний вигляд, цей запопадливий претендент на Ольгу”, – думає Рошкевич
(П. Колесник)
;Наразі проблема єдина – в Аліни з'явився настирливий сусід, а точніше – претендент на частину її території
(Дара Корній)
.