ПРЕТЕ́КСТ
, у, ч.
1
. заст., книжн.
Підстава (див. підста́ва
. 1
2), привід (див. при́від1
1)Пропоную новий претекст, щоб прикопуватись до авторів тих же рукописів, цебто: треба вимагати від авторів, щоб уживали тільки такі слова й речення, котрі будуть узнані за вповні народні
(В. Самійленко)
;Матушка змилостивилася і під претекстом, що їй треба до кухні, силоміць всунула обов'язок бесіди в руки супруга
(Г. Хоткевич)
;Дора, котра була також запрошена, дала за претекст своєї неприсутності, що мусить товаришити моїй матері
(О. Кобилянська)
.2
. Вихідний текст, елементи якого запозичені автором під час написання власного тексту
. Фольклорний претекст став складовою художнього світу казки О. Бодянського
(з наук. літ.)
;Претекст біблійної оповіді часто є основою авторського замислу
(з навч. літ.)
.