ПРЕСТАРІ́ЛИЙ
, а, е, рідко.
Який дожив до глибокої старості; дуже старий
. Вся бухгалтерія – головний бухгалтер, красунь, який оженився на вчительці, двоє престарілих рахівників на одне обличчя.., – всі метушилися, присідали навколо Гайдучка, упадаючи перед ним
(Б. Харчук)
;Володимир розпочав переговори з візантійським імператором Василієм II. На цей час у Візантії склалось тяжке становище – в 976 р. повстав престарілий Варда Склір, полководець Цимісхія, який змагався за владу з імператором
(Р. Іванченко)
; * Образно.
Без прокльонів вона
[прабаба]
не могла прожити і дня .. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі(О. Довженко)
;//
у знач. ім. престарі́лі,
лих,
мн.Люди, які дожили до глибокої старості; люди похилого віку.
– Може, я кину все і почну постачати ці яйця у ваш санаторій для престарілих, щоб усі могли радіти життю
(І. Роздобудько)
.