ПРЕСТАРИ́Й
, а́, е́, також у сполуч. зі сл. [S]старий[/S], розм.
Дуже старий; старезний; старовинний
. Човен був великий і старий-престарий
(О. Довженко)
;Корови були престарі, і чоловік почав з жоною радитись, як би їх продати
(А. Калин)
;Лiтнiй чоловiк взяв пiд руку престарого теслю i вони поволi пiшли
(Ю. Логвин)
;Його сестру успішно видали заміж за престарого вдівця-священника, котрий випадково на престольне свято їх відвідав
(В. Лис)
;Є, кажуть, там, за лісовим узвишшям, старий-престарий дубище
(М. Матіос)
;Позад нього
[пагорка]
скелясті береги Ужа, а на пагоркові, під наметом дубового гілля, старий-престарий костьол(Б. Антоненко-Давидович)
;Незважаючи на теплі дні, дядько Петро в старому-престарому піджаку з домотканого сукна
(І. Кирій)
;//
у знач. ім. престари́й,
ро́го,
ч.; престара́, ро́ї,
ж.Дуже стара людина
.Престарих і болящих під руки ведуть...
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.