СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АБСОЛЮТИ́СТ
, а, ч.
1
.
Прихильник абсолютизму (у 1 знач.)
.
Гостра боротьба між конституціоналістами й абсолютистами у Португалії набула форми громадянської війни, яка завершилася перемогою конституціоналістів
(з наук.-попул. літ.)
;
Хоча король був прихильником абсолютної монархії, він був змушений лавіювати між лібералами і абсолютистами
(з навч. літ.)
.
2
.
Людина, яка прагне безумовного, абсолютного, не допускає компромісів, відхилень, поступок
.
Це були непримиренні, украй переконані люди, абсолютисти, які не терплять ніяких заперечень, які виключають можливість, що з ними можна не погоджуватися і при цьому бути розумною порядною людиною
(із журн.)
;
Запитайте людей, чому вони відкладають справи на потім, і нерідко ви почуєте щось на зразок: "Я абсолютист. Усе повинно бути бездоганно правильно, перш ніж я візьмуся за роботу"
(із журн.)
.