АБСОЛЮТИ́СТ
, а, ч.
1
. Прихильник абсолютизму (у 1 знач.)
. Гостра боротьба між конституціоналістами й абсолютистами у Португалії набула форми громадянської війни, яка завершилася перемогою конституціоналістів
(з наук.-попул. літ.)
;Хоча король був прихильником абсолютної монархії, він був змушений лавіювати між лібералами і абсолютистами
(з навч. літ.)
.2
. Людина, яка прагне безумовного, абсолютного, не допускає компромісів, відхилень, поступок
. Це були непримиренні, украй переконані люди, абсолютисти, які не терплять ніяких заперечень, які виключають можливість, що з ними можна не погоджуватися і при цьому бути розумною порядною людиною
(із журн.)
;Запитайте людей, чому вони відкладають справи на потім, і нерідко ви почуєте щось на зразок: "Я абсолютист. Усе повинно бути бездоганно правильно, перш ніж я візьмуся за роботу"
(із журн.)
.