СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АБСОЛЮТИЗО́ВУВА́ТИ
, ую, уєш, недок., АБСОЛЮТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Робити безумовним, самодостатнім; доводити до абсолюту (у 2, 3 знач.)
.
– Попи, жерці, котрі мали комплекси неповноцінності, .. свій особистий досвід абсолютизували, освятили, зробили догмою
(О. Бердник)
;
Ми не схильні абсолютизовувати описану схему
(з наук. літ.)
;
Не абсолютизуючи утилітарного призначення науки, все ж візьму на себе сміливість стверджувати, що без достатнього виходу в суспільну практику наукові дослідження втрачають сенс
(з наук.-попул. літ.)
;
Поділяючи норми права на публічні й приватні, слід мати на увазі, що абсолютизувати такий поділ неприпустимо, оскільки на практиці досить часто публічні й приватні інтереси переплітаються, доповнюючи один одного
(з навч. літ.)
.