СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АБСОЛЮТИЗА́ЦІЯ
, ї, ж.
Доведення до абсолюту (у 3 знач.)
.
У творі домінує характерна для натуралізму абсолютизація факту, настанова на ілюзію правдоподібності
(з навч. літ.)
;
Необхідність постійного узгодження цілей і потреб суспільства означає розвиток історії, несумісний з абсолютизацією будь-яких соціальних ідей і норм
(з публіц. літ.)
;
Взагалі абсолютизація навіть правильного твердження призводить до казусів
(із журн.)
.