ПОКОРЧУВА́ТИ

, у́ю, у́єш, док., що.

Корчувати якийсь час

Прийдеться довго повозитися, покорчувати, бо ж позаростало все кущами

(з газ.)

Викорчувати все або багато чого-небудь

Вона

[чарівниця]

поскликала всіх чортів, той ліс зрубали, пні покорчували, зорали все, пшеницю посіяли, зжали і змолотили

(з казки)

;

– Нема .. на свiтi такої сили, щоб усi корiнцi покорчувати, висушити й спалити на попiл

(Р. Федорів)

;

Ті перелогові землі вмент вип'ють Лаврінове здоров'я, їх мало покорчувати, поорати, а ще треба стерегти по ночах з рушницею

(Ю. Мушкетик)