ПОКО́РЧИТИСЯ

, иться.

Док. до ко́рчитися.

Руки

[плавця]

від утоми боліли, пальці на ногах покорчились

(М. Трублаїні)

;

* Образно.

Хрести навколо – ніби люди, яких настигнула смертоносна пошесть на майдані: обперлись одні об одних або попадали в траву, покорчились, посхилялись над камінними плитами

(В. Барка)

;

Покорчились у вогні їхні

[німецьких танків]

чорні хрести

(В. Логвиненко)