ПОКОРО́СТЯВІТИ

, іє, іємо, ієте, док., розм.

Захворіти на коросту (про всіх або багатьох)

– Бодай усі на світі і Солохи, і Пазьки, і Явдохи, усі, усі покоростявіли, то мені й байдуже

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Та ще й нещастя таке вкинулось – всі коні в селі покоростявіли

(А. Іщук)

Укритися плямами (про хворі рослини)

Чогось картопля наша покоростявіла

(Сл. Б. Грінченка)