СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-16 (А-РЯХТЛИВИЙ)
?
ПОКОРМИ́ТИ
, ормлю́, о́рмиш; мн. поко́рмлять; кого, рідко.
Док. до корми́ти.
– Я собаки покормлю, Покормивши, зажену
(П. Чубинський)
;
І чую я, що ще в груді є молоко. От я й сіла у сніг під плотом в затишку, щоби дитя покормити
(І. Франко)
;
Дуже хотіла
[Настуня]
покормити свого Стефана, але не бачила на те способу
(О. Назарук)
.