ПОКО́РЕННЯ

, я, с.

Дія за знач. покори́ти

і покори́тися.

– Бісмарк ворог Росії і хоче для її покорення Польщу відбудувати

(І. Франко)

;

Друга лінія

[оповідання]

– громадсько-політична, стосується брутальних методів правління Україною з боку царських властей, покорення непокірних, здійснення каральних екзекуцій

(Б. Лепкий)

;

Головними сюжетними лініями етичного вчення Сенеки були заклик до покорення долі, безпристрасності (апатії), відмовлення від земних радостей, поміркованості

(з навч. літ.)