Мороз, дзвінкий і лютий, поколював шкіру гострими голками і захоплював подих

Кров відлила їй від обличчя, груди ніби хто поколював голочками

Вона була трохи гіркувата, ніби настояна на звіробої, і тоненькими голочками поколювала в роті

Земля була образливо оголена, суха, в ряботинні стерні. Босі ноги давили сухі грудочки, стерня поколювала

– Розслабся, – сказала Мандела, проводячи долонькою по спині. – Заплющ очі... так, наче ти спиш, зрозумів? Її вправні пальчики пробігли по хребту, легенько поколюючи нігтями

– В книгах пишуть: поділена радість – подвійна радість, а поділене горе – половина горя. – Не мені його з вами ділити, – відповів з серцем, гостро відчуваючи, як поколювали його недавно сказані слова невідомого

Решта нашої компанії і справді зачекалась. Вони стріли мене та Тома настовбурченою мовчанкою, то недвозначно глипаючи на свої годинники, то гнівно поколюючи нас розсердженими поглядами

– Я кажу, що Стахові не можна співати, – злукавила Оленка. – В нього ще в грудях поколює

Мороз був дуже міцний, і навіть ескімо перестали продавати. Тому Валерик задовольнявся бурульками; від них язик поколювало і ставало холодно в горлі, зате їх було досхочу