ПОКОЛО́ШКАТИ
, аю, аєш, док., розм.
1
. кого.
Док. до коло́шкати 1, 2
. – Та не гомони, дядьку: усю рибу поколошкав
(Д. Мордовець)
;– Та зайця не стріляйте! Лисичок спочатку поколошкаємо
(Остап Вишня)
;Вистрілив
[Денис]
для страху, щоб поколошкати дівчат(Григорій Тютюнник)
;Богун тим часом пішов з своїм полком за Дубно, щоб там поколошкати шляхту й спробувати розділити королівське військо
(П. Загребельний)
.2
. що.
Те саме, що покошла́тити.
Усміхнувся і я, поколошкав руду щітку на голові
(Ю. Мушкетик)
;Геродот поклав хлопцеві руку на голову й ласкаво поколошкав кучерики
(І. Білик)
.3
. що.
Пошкодити, побити (рослини)
. Град поколошкав трошки хліб
(Сл. Б. Грінченка)
;Хтось уночі малину поколошкав
(Л. Костенко)
.