СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКОЛИСА́ТИ
, поколишу́, поколи́шеш і рідко поколиса́ю, поколиса́єш, док., кого, що.
Колисати якийсь час
.
Повішу я колисочку, На вербу, на вербу, – Ой, чи вітер поколише, Поки я ся верну?
(з народної пісні)
;
Він узяв рибу на руки, як дитину, і поколисав її, бажаючи зміркувати її вагу
(І. Франко)
;
– Мамо, вгомоніть Соню, чого вона розкричалась? Поколишіть...
(М. Хвильовий)
;
– Мені ж ось інколи, душі козацькій, дитя поколисати хочеться: але ж ні жінки, ні дитинки, – і я стинаю голови врагам...
(О. Ільченко)
;
– А ти ж, Катенько, чого? Диви!.. То все питала, які та які в мами лялі, а тепер мама приїхала з лялями, а ти немовби цураєшся їх. Ану підійди та поколиши їх, бач, які гарні!
(Б. Антоненко-Давидович)
.