СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКОКЕТУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, док.
Кокетувати (у 1 знач.) якийсь час
.
Думав, що Ольга пококетує з ним, поводить за носа, та й по всьому
(П. Колесник)
;
Можна звернутися до молодого Міха Чірича, трохи пококетувати з ним, і він буде ладен на все
(О. Авраменко)
;
– Ви мені відмовляєте? – вирішила пококетувати Марта. У слухавці зависла пауза
(І. Роздобудько)
;
– Ніякої інтриги з тобою. Пококетував би, чи що
(І. Карпа)
.