СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКОЙО́ВИЙ
, а, е, заст.
Прикм. до покі́й 1; кімнатний
.
Покойова дівчина ходила чисто вбрана
(І. Нечуй-Левицький)
;
Запитання .. ошелешило солдата, покойового слугу
(Іван Ле)
;
– Вона, прислухаючись, бере сінешні й покойові двері на клямки, а я розглядаю книгу, і мені мерхне в очах
(М. Стельмах)
;
// 
у знач. ім. покойо́вий,
вого,
ч.
Лакей
.
“Ясний князь як захоче, то зробить тебе конюхом або своїм покойовим”
(А. Чайковський)
;
Верещака .. став тепер покойовим у Яна Казимира і справно доносив мені з Варшави про все, що там діялося
(П. Загребельний)
;
Ніхто із їхньої старшини теж не попожив покойовим у короля, не був слугою у кардинала
(Г. Колісник)
;
// 
у знач. ім. покойо́ва,
вої,
ж.
Покоївка (у 1 знач.)
.
Покойова Хвенька хвалилася, що бариня дуже гнівалася
(Панас Мирний)
;
Старша покойова наказала взяти килим і нести в двір. І ще двічі ходила за покойовою
(Ю. Мушкетик)
.