СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКОЗА́ЧИТИ
, чу, чиш, док., кого, що.
Зробити козаком, козаками (у 1, 2 знач.)
.
Козацьке військо під проводом Івана Золотаренка вело діло до того, щоб прилучити здобуті території до Гетьманщини й покозачити людність, а московське правительство цього не хотіло
(з наук. літ.)
;
// 
Зробити козацьким (про місцевість)
.
Сей князець теж був козацьким ватажком недавно, але тепер горів бажаннем пімститися
[бажанням помститися]
козакам за те, що збунтували йому
[проти нього]
й покозачили його Паволоцьку волость
(М. Грушевський)
.