СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКОВЕРЗУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, док.
Коверзувати (у 1 знач.) якийсь час
.
– Воно, звісно, новоспеченому панові хочеться поковерзувати, а нам від того шкура тріщить
(Н. Рибак)
;
То ми, прості шляхтичі, можемо упокоритись, а магнатським синам се ганьба. От і мусять поковерзувати, покомизитись
(Г. Пагутяк)
;
Зізнаюсь, я теж трохи поковерзувала, аж доки лагідна рука пані директорки не лягла на мою голівку
(І. Роздобудько)
.