ПОКЛЯ́СТИ́СЯ
, яну́ся, яне́шся, ким, чим, на чому, діал. на кого, рідко в чому і без дод., а також з інфін.
Док. до кля́сти́ся.
Поклявся мені віддячити се
[врятування від смерті]
і додержав слова(І. Франко)
;До другого краю Бахчисараю твердими кроками відходили тіні двох дужих козаків, що поклялися віддати своє життя за щастя та волю України
(А. Кащенко)
;Коли б Василькові хто загадав поклястися, то для нього була б найбільша клятва поклястися на батька
(А. Турчинська)
;Все озеро було як на долоні. Мігель Хаунес міг поклястися в цьому!
(В. Владко)
;Матроси схилялись на одно коліно перед клятвою і розписувалися. Всі розписалися, всі поклялися
(В. Кучер)
;Поклялися вони іти все життя поруч, що б там з ними не сталося
(І. Цюпа)
;– Поклянешся на землі? – Присягну, – кажу, – чим хочете
(І. Білик)
;Поклянися на своїй святій книзі, що ти не продаси щита нікому, крім мене
(В. Єшкілєв)
;Генерал Адріано Гусман зайшов до танцювальної зали..; він був без зброї, “як і поклявся мені честю солдата”, в супроводі своєї охорони – французьких дезертирів у цивільному
(С. Борщевський, пер. з тв. Г. Гарсії Маркеса)
.