СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПОКЛОНІ́ННЯ
, я, с.
1
.
Дія за знач. поклоня́тися 5
.
Язичеська релігія була поклонінням природі
(І. Нечуй-Левицький)
;
Наче в казкову альтанку, ввів до неї
[весільної вітальні]
султан свою Гюль-Хуррем і посадив для поклоніння і вітань
(З. Тулуб)
;
Не може Русь без ідола, без поклоніння
(Василь Шевчук)
;
Коли ж увійшли всі, кому належало бути присутнім на трапезі, й учинено поклоніння василевсові, посли розташувалися за окремим столом
(П. Загребельний)
;
// 
Культовий обряд, який відправляють перед чим-небудь (зображенням божества, якоюсь святинею і т. ін.)
.
Пішов князь Володимир на ятвігів, і побив їх, і прийшов з дружиною до Києва, і були великі веселощі й поклоніння богам нашим
(П. Загребельний)
;
Довелося написати медоточивого листа абатові Шелаку й просити його взяти участь в урочистій церемонії поклоніння мощам у Брело
(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
.
2
.
Надзвичайно шанобливе, благоговійне ставлення до кого-небудь
.
Тарас побоювався, чи не зіпсувало часом загальне поклоніння душу божественному арапові...
(О. Ільченко)
;
– Це брати Кирило і Мефодій, просвітителі, проповідники православ'я .. Вони достойні поклоніння
(Валерій Шевчук)
;
Я знала увесь спектр почувань інших людей до себе – від поклоніння до прокляття
(М. Матіос)
.