ПОКЛОНИ́ТИСЯ

див.

поклоня́тися

ПОКЛОНЯ́ТИСЯ

, я́юся, я́єшся, недок., ПОКЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док., кому і без дод.

перев. док.

Робити поклін, уклонятися на знак привітання

Хоч і підійшов

[сотник]

до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Я ішов. Ти поклонилась. Приглядаючись так пильно: “Добрий день! здорові будьте!” – Привіталася прихильно

(А. Кримський)

;

Зібрання вчених схвальним гомоном привітало відомого астробіолога. Вона поклонилася всім разом, посміхнулася до Василя

(О. Бердник)

;

Вам поклониться дитина

[прикарпатського села],

І дідусь сивоголовий Скине шапку перед вами – Чи знайомі ви, чи ні

(Д. Павличко)

;

Поклонилися сумному акторові, пішли вниз схилом

(Люко Дашвар)

;

[

Дікеополь

Слід гостя привітати. Поклонись йому

(А. Содомора, пер. з тв. Арістофана)

;

за що.

Уклонятися, виявляючи свою вдячність кому-небудь

Поклонилась Маріулі За науку в ноги, Попрощалась з циганами, Помолила[сь] Богу; Та й пішла собі, небога, На свою країну

(Т. Шевченко)

;

– Людям поклонися за честь, – шарпонув

[коваль]

до себе чоловіка загрубілою від огню і заліза рукою

(М. Стельмах)

;

Згадавши про стареньку, вбиту горем неньку, всі рушили у ванькир, щоб поклонитися їй за славного сина, великого трудівника і патріота

(Г. Тарасюк)

перев. док.

Передавати вітання кому-небудь; засвідчувати усно чи письмово свою повагу до відсутнього

Ой у полі роман-зілля через межу похиляється – Чую через люди, що мій милий поклоняється

(П. Чубинський)

;

Гей, молоді козаченьки, Котрий буде в місті, Поклоніться матусеньці, Нещасній невістці

(з народної пісні)

;

Я був би дуже радий, коли б Ви написали мені, .. як там Іван Богатчук, Мельник і другі мої знакомі. Поклоніться їм од мене

(М. Коцюбинський)

;

То мій брат. Поклоніться йому від мене

(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

тільки док.

Принижено попросити чого-небудь, про щось і т. ін

– Не печаль свого серденька, Катре моя мила, годі! Я для тебе на все зважуся. Я поклонюся ще твоєму батькові

(Марко Вовчок)

;

Щоб зберегти свій народ, гордий Данило Галицький мусив поклонитися ханові Батию і платити данину

(В. Багірова)

перев. док.

Відвідинами засвідчити глибоку шану, відданість кому-, чому-небудь

[

Пилип

Благословіть молодому в хату вступити, молоду звеселити: отцю, неньці поклонятися, до вінця споряджатися!

(М. Кропивницький)

;

[

Гаркуша

Провештавшись двадцять два роки в Січі, схотілось мені навідаться у рідний край – глянуть на свій хутірець і поклониться батьківській і матчиній могилці

(О. Стороженко)

;

Хто б з панів не приїхав в повіт, кого б з чиновників не прислано, – не їдь на своє добро, не приймайся за своє діло, не поклонившись Красногорському владиці...

(Панас Мирний)

;

Іван Павло II облетів на гелікоптері своє рідне місто Вадовіце. Відвідав свій отчий дім, поклонився могилам батьків

(Л. Костенко)

Шанувати кого-, що-небудь як божество, святиню і т. ін

Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей!

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Він поклонявся кожній билиночці, кожній живій істоті

(В. Дрозд)

;

Половці, серед яких він народився і виріс, поклонялися вовкові, вважаючи його своїм предком

(В. Чемерис)

;

Колін не схожий на інших закоханих, він зовсім не ревнує Дейдру. Я підозрюю, що він не любить її у звичайному розумінні цього слова, а радше поклоняється їй

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

[

Єпископ

Не плач. Лукавий раб – не вартий сліз. Він поклонився духом Прометею, а той єсть сатана, одвічний змій

(Леся Українка)

;

Схилятися перед ким-, чим-небудь, ставитися до когось, чогось з глибокою пошаною

І промовляє критик: “Скинь кашкет! Он світич наш, він гріє і зоріє, Люби і поклоняйся: то – поет!”

(М. Зеров)

;

Молітесь, братія! Молітесь За ката лютого. Його В своїх молитвах пом'яніте. Перед гординею його, Брати мої, не поклонітесь

(Т. Шевченко)